Для індукційної варильної поверхні 7,2–7,4 кВт в однофазній мережі потрібен мідний кабель 3×6 мм² і автомат C32, а також ПЗВ типу A на 40 А, 30 мА. Якщо подати дві фази, вистачить кабелю 4×2,5 мм² і автомата 2×16 А. Поверхні до 5,8 кВт підключають кабелем 3×4 мм² на автомат C25, а до 3,5 кВт — 3×2,5 мм² на C16.
Варильна поверхня — найпотужніший споживач на кухні, потужніший за бойлер, духову шафу і пральну машину разом. Тому її ніколи не вмикають у звичайну розетку і не «підсаджують» на кухонну лінію: їй потрібна окрема лінія від щита з власним автоматом. Але перш ніж купувати кабель, варто з'ясувати, чи взагалі витримає 7 кВт ваш ввід — у багатьох квартирах старого фонду виділена потужність менша, ніж одна індукційна поверхня.
Скільки ампер споживає варильна поверхня
Струм варильної поверхні рахують за формулою I = P / U: потужність у ватах ділять на напругу 230 В. Індукційна поверхня 7,4 кВт в одній фазі споживає 7400 / 230 = 32,2 А, поверхня 5,8 кВт — 25,2 А, двоконфоркова на 3,5 кВт — 15,2 А. Саме ця цифра визначає номінал автомата, а від автомата залежить переріз кабелю.
Номінальну потужність поверхня споживає лише тоді, коли всі зони працюють на максимумі одночасно. На практиці індукція циклічно вмикає і вимикає нагрів, тому виробники для поверхонь 7,2–7,4 кВт рекомендують автомат на 32 А, хоча розрахунковий струм трохи вищий. Перевищувати рекомендацію з інструкції в інший бік — ставити 40 А на кабель 6 мм² «щоб не вибивало» — не можна: тоді автомат перестає захищати кабель.
| Потужність поверхні | Струм в 1 фазі | Автомат | Мідний кабель | Варіант на 2 фази |
|---|---|---|---|---|
| 3,5 кВт (2 зони, домино) | 15,2 А | C16 | 3×2,5 мм² | Не потрібен |
| 4,6 кВт | 20,0 А | C20–C25 | 3×4 мм² | 2×10–16 А, 4×2,5 мм² |
| 5,8 кВт | 25,2 А | C25 | 3×4 мм² | 2×16 А, 4×2,5 мм² |
| 7,2–7,4 кВт | 31,3–32,2 А | C32 | 3×6 мм² | 2×16 А, 4×2,5 мм² |
| 7,4 кВт у 3 фази | 10,7 А на фазу | 3P C16 | 5×2,5 мм² | — |
| 10–11 кВт (поверхня 80–90 см) | 43–48 А | Лише 2–3 фази | 5×2,5 мм² | 2×25 А, 4×4 мм² |
Таблиця розрахована на мідний кабель із ПВХ-ізоляцією, прихований у стіні або гофрі, довжиною до 20–25 м. Алюмінієву проводку старих будинків для варильної поверхні не використовують зовсім, навіть «товсту»: на контактах вона гріється і окиснюється.
Калькулятор автомата і кабелю для варильної поверхні
Калькулятор рахує струм на фазу, підбирає номінал автомата з урахуванням коефіцієнта 0,95 (поверхня не працює на повну потужність безперервно) і мідний кабель під цей автомат. Потужність беріть із таблички на дні поверхні або з інструкції, а кількість фаз — за тим, скільки фаз заведено у ваш щит.
Автомат і кабель для варильної поверхні
Кількість жил: 1 фаза — 3 (L, N, PE), 2 фази — 4, 3 фази — 5. Лінію понад 25 м або в пучку з іншими кабелями беріть на крок більшого перерізу.
Для поверхні 7,4 кВт в одній фазі калькулятор показує 32,2 А, автомат 32 А і кабель 6 мм² — тобто 3×6 мм². Якщо перемкнути на дві фази, струм падає до 16,1 А, і вистачає автомата 2×16 А з кабелем 4×2,5 мм². Різниця відчутна: кабель 3×6 мм² удвічі дорожчий і помітно жорсткіший — його важче завести в монтажну коробку за поверхнею.
Чи витримає ваша квартира 7 кВт
Перш ніж тягнути кабель, перевірте виділену потужність квартири — вона вказана в договорі з оператором системи розподілу або визначається номіналом вступного автомата. Якщо ввід 25 А на одну фазу, це 5,75 кВт на всю квартиру, і поверхня на 7,4 кВт сама по собі перевищує ліміт.
Орієнтовні значення для багатоквартирних будинків:
- Старі будинки з газовими плитами — 3–5 кВт, вступний автомат 16–25 А. Індукційна поверхня на повну потужність тут не поміститься без збільшення потужності.
- Будинки з електроплитами (переважно 1980–2000-х) — 7–11 кВт на квартиру, автомат 32–50 А. Поверхня 7,4 кВт уміщається, але одночасно з бойлером і духовкою можуть вибивати вступний автомат.
- Новобудови — зазвичай 10–15 кВт, часто з можливістю трифазного вводу.
Якщо ліміт малий, допомагає функція обмеження потужності: у сервісному меню більшості індукційних поверхонь можна задати максимум 2,8; 3,5; 4,6 або 5,8 кВт. Тоді поверхня сама розподіляє потужність між зонами і не виходить за ліміт, а лінію рахують під нове обмеження. Варить вона при цьому так само, лише не на всіх зонах одночасно в режимі «бустер». Обмеження потужності особливо корисне й тоді, коли поверхня працює від резервного живлення: як порахувати навантаження на інвертор, описано в статті інвертор з акумулятором для квартири.
Як підключити поверхню: одна, дві чи три фази
Варильну поверхню підключають через клемну колодку на корпусі, де перемичками задають схему: одна фаза, дві фази або три фази. Перемички зазвичай ідуть у комплекті, а схема — на кришці колодки. Підключати поверхню через звичайну розетку можна лише до 3,5 кВт; потужнішим потрібна силова розетка на 32 А або підключення напряму через клемну коробку.
- Одна фаза. Клеми L1–L2 (і L3, якщо є) з'єднані перемичкою, N1–N2 — перемичкою. Кабель 3×6 мм² для 7,4 кВт: фаза — на L, нуль — на N, жовто-зелений провід — на PE.
- Дві фази. Перемичка лише між нулями. Кожна фаза живить свою половину зон: ліві зони — від L1, праві — від L2. Кабель 4×2,5 мм², автомат 2P на 16 А.
- Три фази. Перемичок між фазами немає, кабель 5×2,5 мм², автомат 3P C16. Такий варіант зустрічається у приватних будинках і новобудовах із трифазним вводом.
Головна помилка при двофазному підключенні — завести дві фази в квартиру з одною: тут фізично немає другої фази, і поверхню підключають лише за першою схемою. Друга помилка — забути заземлення. Металевий корпус і посуд на індукції без провідника PE стають небезпечними при пошкодженні ізоляції, а в приватному будинку окремо перевірте, чи взагалі є контур — як його зробити, розказано в статті заземлення приватного будинку.
Що поставити в щит для лінії варильної поверхні
Лінія варильної поверхні в щиті складається з автомата під переріз кабелю і пристрою захисного вимкнення (ПЗВ) від витоку струму. Можна поставити окремо автомат і ПЗВ або один диференційний автомат — захист буде однаковий.
- Автомат з характеристикою C на номінал із таблиці. Характеристика B на індукції інколи спрацьовує від пускових струмів.
- ПЗВ типу A на 30 мА, а не AC: електроніка індукційної поверхні створює пульсуючі струми витоку, на які ПЗВ типу AC може не реагувати. Номінал ПЗВ — на крок вищий за автомат: для C32 — 40 А.
- Кабель одним шматком від щита до коробки, без скруток і розподільних коробок посередині. Кожне з'єднання на 32 А — місце нагріву.
- Окрема лінія для духової шафи — 3×2,5 мм² на C16. Поверхню і духовку на одну лінію ставлять лише за прямою вказівкою виробника для комплектів «залежна поверхня + духовка».
- Клемна коробка або силова розетка за нижньою шафою — так, щоб до неї був доступ без демонтажу стільниці.
Якщо проводку в квартирі все одно міняють, лінію під варильну поверхню закладають у план разом з іншими групами — як розподілити групи і підібрати щит, розказано в статті заміна електропроводки в квартирі.
Що ще питають про підключення варильної поверхні
Чи можна підключити індукційну поверхню кабелем 3×4 мм²?
Можна, але лише на автомат C25 — тобто для поверхні до 5,8 кВт або для 7,4 кВт з обмеженням потужності до 5,8 кВт у налаштуваннях. Ставити на кабель 4 мм² автомат C32 не можна: при тривалому навантаженні 30–32 А кабель у стіні перегрівається.
Чи можна підключити варильну поверхню в звичайну розетку?
Лише поверхню потужністю до 3,5 кВт — на окрему розетку 16 А з кабелем 3×2,5 мм². Поверхні 5,8–7,4 кВт у побутову розетку не вмикають: її контакти розраховані на 16 А і плавляться при тривалому навантаженні 25–32 А.
Чому вибиває автомат, коли вмикаю індукцію на бустер?
Найчастіше через те, що автомат меншого номіналу, ніж потребує поверхня, або спрацьовує вступний автомат квартири, бо одночасно працюють бойлер, духовка і пральна машина. Рішення — обмежити потужність поверхні в сервісному меню або розвести великі навантаження в часі. Якщо вибиває ПЗВ, а не автомат, перевірте, чи це ПЗВ типу A.
