Пароізоляцію кладуть з теплого боку утеплювача — між мінватою і внутрішньою обшивкою. Армовану плівку з ворсистим шаром кладуть гладкою стороною до утеплювача, а ворсистою — у приміщення; фольговану — фольгою в приміщення з вентзазором 2–5 см. Звичайна поліетиленова плівка двостороння, а дифузійну мембрану ставлять з холодного боку, написами назовні.
Переплутана сторона плівки — помилка, яку не видно ні під час монтажу, ні в перший рік. Її знаходять через дві-три зими, коли розбирають обшивку мансарди через запах сирості і бачать мокру, злежану мінвату з чорними плямами на кроквах. Нижче — як визначити бік конкретної плівки, де вона потрібна в даху, стіні, перекритті і підлозі, як змонтувати її без щілин і скільки рулонів купувати.
Де ставити пароізоляцію: правило теплого боку
Пароізоляція — це плівка з високим опором проникненню водяної пари, яка не пускає вологе повітря з приміщення в утеплювач. Взимку тепле повітря кімнати містить 7–10 г води на кубометр; проходячи крізь утеплювач до холодної вулиці, воно охолоджується, і пара конденсується всередині мінвати. Мокра мінвата втрачає до половини теплоізоляційних властивостей і гниє разом із дерев'яним каркасом.
Звідси правило, з якого випливає все інше: шари пирога мають ставати більш паропроникними від приміщення до вулиці. Усередині — найщільніша плівка, яка майже не пропускає пару. Зовні — мембрана, яка не пускає воду й вітер, але легко випускає пару, що все ж потрапила в утеплювач. Практичне правило проєктувальників — кожен наступний шар назовні має бути щонайменше в 5 разів паропроникнішим за попередній.
Пароізоляція потрібна там, де м'який волокнистий утеплювач (мінвата, еко-вата) стоїть між теплим приміщенням і холодом:
- Мансарда і утеплені скати даху — обов'язково, це найбільш навантажене місце: тепле повітря піднімається вгору.
- Перекриття під холодним горищем — пароізоляція знизу утеплювача, зі сторони кімнати.
- Каркасний будинок — по всіх зовнішніх стінах зсередини, під OSB чи гіпсокартоном.
- Підлога по лагах над холодним підпіллям — зверху утеплювача, під чорновою підлогою.
- Лазня і сауна — фольгована пароізоляція по всіх стінах і стелі парилки.
Не потрібна пароізоляція при утепленні кам'яних стін ззовні мінватою чи пінопластом: кладка сама має достатній опір пару, а «мокрий» фасад розрахований на виведення пари назовні.
Якою стороною класти: визначаємо тип плівки
Сторона укладання залежить від типу плівки, і на кожному рулоні вона вказана в інструкції або маркуванням на самому полотні. Якщо інструкції немає, тип визначають на дотик і на вигляд — їх на ринку чотири.
| Тип плівки | Як упізнати | Сторона до утеплювача | Сторона до приміщення |
|---|---|---|---|
| Поліетиленова 150–200 мкм | Прозора або біла, однакова з двох боків | Будь-яка | Будь-яка |
| Армована з антиконденсатним шаром | Одна сторона гладка, друга шорстка, ворсиста | Гладка | Ворсиста |
| Фольгована | Блискучий алюмінієвий шар | Основа без фольги | Фольга, із зазором 2–5 см |
| Дифузійна мембрана (зовнішня) | Нетканий матеріал, логотип з одного боку | Сторона без друку | Не ставиться всередині |
Чому саме так. Ворсиста сторона армованої плівки затримує дрібні краплі конденсату, якщо він випадає на плівці з боку кімнати, і дає їм випаруватися назад у приміщення, а не стекти в утеплювач. Фольга відбиває теплове випромінювання назад у кімнату лише тоді, коли перед нею є повітряний прошарок: притиснута впритул до гіпсокартону фольга працює як звичайна плівка.
Окремий випадок — антиконденсатні плівки під металочерепицю на неутепленому даху. Їх ставлять над кроквами, під покрівлею, ворсистою стороною вниз, до горища, і з вентзазором з обох боків. Це не пароізоляція в класичному сенсі, і в утепленому даху її з мембраною не плутайте: дифузійна мембрана над мінватою випускає пару, антиконденсатна плівка — ні.
Схеми пирога: дах, стіна, перекриття, підлога
Порядок шарів у будь-якій огороджувальній конструкції однаковий: зсередини — оздоблення, вентзазор або обрешітка, пароізоляція, утеплювач, мембрана, зовнішній вентзазор, зовнішня обшивка. Відрізняється лише те, що вважати «внутрішнім» боком — у підлозі він зверху, у перекритті — знизу.
Як це виглядає в конкретних конструкціях:
- Мансарда. Покрівля — контробрешітка (вентзазор 3–5 см) — дифузійна мембрана — мінвата між кроквами — пароізоляція — рейка 2–3 см — гіпсокартон. Детально про товщину мінвати і вузли — у статті утеплення даху мінватою.
- Каркасна стіна. Фасад — вентзазор — вітрозахисна мембрана або паропроникна плита — мінвата в каркасі — пароізоляція — інсталяційна рейка — OSB або гіпсокартон. Плиту OSB-3 з проклеєними швами іноді використовують як пароізоляцію без плівки — коли і як це працює, розібрано в матеріалі про OSB плиту.
- Перекриття під холодним горищем. Зверху — дощатий настил або вітрозахист — мінвата — пароізоляція — підшивка стелі знизу.
- Підлога над холодним підпіллям. Зверху — чиста підлога — чорнова підлога — пароізоляція — мінвата між лагами — вітрозахисна мембрана знизу. Як утеплити таку підлогу без розбирання — у статті про холодну підлогу на першому поверсі.
Рейка між пароізоляцією і обшивкою — не дрібниця. У цей прошарок 2–3 см ведуть електрокабелі та ставлять підрозетники, не пробиваючи плівку. Кожен отвір під розетку в пароізоляції — це місце, де через рік з'явиться пляма вологої вати.
Як змонтувати пароізоляцію без щілин
Пароізоляція працює лише як суцільний герметичний шар: щілина шириною в 1 мм на стику пропускає в утеплювач більше пари, ніж увесь квадратний метр плівки. Тому головне в монтажі — не сторона, а проклеєні нахлести і примикання.
Порядок робіт:
- Перевірте, що утеплювач укладений щільно, без щілин біля крокв і стійок, і не виступає за площину каркаса.
- Розкочуйте плівку потрібною стороною до утеплювача горизонтальними смугами або вздовж крокв — для пароізоляції напрямок не принциповий.
- Робіть нахлест 10–15 см і проклеюйте кожен нахлест односторонньою або двосторонньою пароізоляційною стрічкою.
- Кріпіть плівку будівельним степлером до крокв чи стійок через 20–30 см, потім притискайте рейкою — скоби мають опинитися під рейкою.
- На примиканнях до стін, мауерлата, вікон і труб заводьте плівку на 10–15 см і клейте бутиловою стрічкою або спеціальним герметиком до чистої, знепиленої поверхні.
- Проходи кабелів і труб закривайте манжетами або клейте хрестом бутиловою стрічкою.
- Перед обшивкою пройдіться по всій площі з ліхтарем і заклейте проколи, порізи й випадкові отвори від степлера.
Скільки матеріалу знадобиться, залежить від площі утеплення, нахлестів і довжини примикань. Плівку продають рулонами по 35, 50, 70 і 75 м², найчастіше — шириною 1,5 м. На нахлести додають 10–15% площі, а стрічки на нахлести виходить приблизно 0,7 м на кожен квадратний метр при ширині полотна 1,5 м. Приклад: мансарда з площею скатів і фронтонів 85 м² і периметром примикань 36 м — 2 рулони по 75 м², 61 м стрічки на нахлести і 40 м бутилової стрічки з запасом на кути.
Пароізоляція і стрічки на мансарду чи стіни
Для полотна шириною 1,5 м з нахлестом 10 см. Бутилову стрічку рахуйте з запасом 10% на обхід кутів.
Плівку кладуть в суху погоду і закривають обшивкою якнайшвидше: під прямим сонцем поліетилен і стрічки старіють за кілька тижнів, а на запиленій поверхні стрічка відклеюється.
Що буде, якщо переплутати сторону або шар
Найгірша помилка — не переплутана сторона армованої плівки, а переплутані місцями пароізоляція і мембрана. Тоді непроникна плівка опиняється з холодного боку і замикає всю пару в утеплювачі. Решта помилок менш критичні, але теж накопичуються.
- Пароізоляційна плівка замість мембрани зверху над утеплювачем. Пара накопичується під плівкою, мінвата мокне за одну зиму, на кроквах з'являється пліснява. Лікується тільки розбиранням.
- Ворсиста сторона до утеплювача. Конденсат, що випадає на плівці, вбирається у ворс з боку вати й переходить в утеплювач. Ефект менший, ніж у попередньої помилки, але помітний на стелях мансард у сирих кімнатах.
- Фольга впритул до гіпсокартону. Відбивного ефекту немає — ви заплатили за фольгу як за звичайну плівку. Шкоди немає, користі теж.
- Непроклеєні нахлести. Найчастіша помилка: «плівка ж лягла внахлест». Потоки пари йдуть саме через стики, і вологі смуги на ваті повторюють лінії нахлестів.
- Пароізоляція з обох боків утеплювача. Пара, що потрапила всередину через неминучі дефекти, не має виходу — утеплювач опиняється в герметичному мішку.
Відповіді на часті запитання
Чи потрібна пароізоляція при утепленні балкона пінопластом?
Під пінопласт і XPS, приклеєні суцільним шаром, окрема плівка не потрібна: ці матеріали самі мають високий опір пару, а шви проклеюють або запінюють. Під мінвату на балконі пароізоляція обов'язкова. Деталі — у статті утеплення балкона зсередини.
Чи можна використовувати звичайну поліетиленову плівку як пароізоляцію?
Можна, якщо товщина від 150–200 мкм і плівка не перфорована: за опором пару вона не поступається армованим. Мінуси — рветься при монтажі, гірше тримає скоби й старіє на сонці, тому її закривають обшивкою відразу.
Як дізнатися, якою стороною класти, якщо на плівці немає написів?
Проведіть пальцями з обох боків: шорстка, ворсиста сторона — до приміщення, гладка — до утеплювача. Якщо обидві сторони однакові, плівка двостороння. Фольгу завжди повертають у бік приміщення.
Що робити, якщо пароізоляцію вже поклали не тією стороною?
Якщо це армована плівка з ворсом і обшивка вже змонтована, розбирати не обов'язково — вплив невеликий, якщо в кімнаті працює вентиляція і вологість не перевищує 50–60%. Якщо ж пароізоляційна плівка опинилась з холодного боку замість мембрани, її треба міняти до першої зими.
